6 лютого — «Цей день в історії cпорту»

1882 —  Вальтер ЯКОБСОН (Walter JAKOBSSON) (6.02.1882 — 10.06.1957), фінський спортсмен, олімпійський чемпіон 1920 року в фігурному парному катанні, срібний призер Олімпійських ігор 1924 року, триразовий чемпіон світу. Виступав в парі зі своєю дружиною , німкенею.

1895 —  Бейб РУТ (6.02.1895, Балтімор, США — 16.08.1948). Знаменитий лівша в бейсболі Бейб Рут (Джордж ГЕРМАН) був подає в команді Boston Red Sox з 1914 по 1919. За цей час він виграв 87 ігор і програв 44. Бейб Рут, 215-фунтовий чоловік з масивною грудьми і тонкими ногами, був проданий в нью-йоркську команду Yankees в 1920, де він став зіркою на далекому полі. Він був визнаний найціннішим гравцем в Американської Лізі в 1923. Рут встановив велику кількість рекордів сили удару, включаючи найбільшу кількість будинків, виконаних в одному сезоні (60 у 1927), а також найбільшу кількість будинків, виконаних (714) в головній лізі. Він був серед перших гравців вибраних в Зал слави бейсболу. Одна статистика навряд чи зможе відобразити величезний вплив Рута на бейсбол.
«Я думаю: я зробив хорошого менеджера? Упевнений, так! Я знав про бейсбол як будь-який сьогодні, і я не забуваю того, що знаю. Подає дав мені більше ніж 2,000 пасів, але я не можу взяти першу базу з магнатами»

1911 — Рональд Уілсон РЕЙГАН (Ronald Wilson REAGAN) (6.02.1911 — 5.06.2004), 40-й президент США (у 1981-89), від Республіканської партії. З 1937 кіноактор Голлівуду. У 1942-45 в органах інформації ВВС США. У 1967-75 губернатор шт. Каліфорнія.

Після закінчення навчального закладу, Рональд Рейган почав свою кар’єру, як спортивний диктор в Дес Моайнес. Він став успішним кіноактором в 1937 і знявся в численних філм. Почавши ліберальним демократом, Рейган став активним республіканцем в 1964 під час кампанії з виборів президента Баррі Голдуотер. Він став губернатором Каліфорнії в 1966 і був переобраний в 1970. У 1980 Рейган успішно виставив свою кандидатуру від республіканців на пост президента і виграв перемогу в розподілі голосів між партіями у Джиммі КАРТЕРА. У віці 73, колишній актор став 40-м і найстарішим президентом Америки за всю історію. Його економічні програми привели до найбільшого бюджету і скорочень податків в американській історії. Він послав загони в Ліван і Перську затоку і настійно підтримав антикомуністичні уряду і збройні сили в усьому світі. Пережив спробу вбивства в 1981. Адміністрація Рейгана стояла перед кризою протягом 1986-1987, коли була розкрита угода про секретну зброю для звільнення заручників.
«Ми — партія, яка хоче бачити Америку, в якій люди можуть все ще стати багатими»

1919 —  Йозеф ШТАЛЬДЕР (ШТАЛЬДЕР-ФПЯС) (Josef STALDER-FUCHS) (06.02.1919 — 1991), швейцарський гімнаст, олімпійський чемпіон 1948 року в вправах на перекладині. Завоював на двох перших повоєнних Олімпіадах ще по 3 срібла та бронзи, а найбільшого успіху досяг на чемпіонаті світу 1950 року, звідки привіз 3 золота.

1923 — Джозеф Лорант (Joszef LORANT) (6.02.1923 — 31.05.1981), угорський футболіст, захисник, олімпійський чемпіон 1952 року народження, віце-чемпіон світу 1954 року. Завершивши кар’єру гравця, став тренером. З 1963 працював в ФРН, де серед його клубів була навіть мюнхенська «Баварія». Останньою його командою став грецький ПАОК, під час матчу якого з «Олімпіакосом» Лорант помер.

1929  — Сикстен Ернберг (Sixten JERNBERG), шведський спортсмен, одна з легенд лижного спорту. Він — чотириразовий олімпійський чемпіон, чотириразовий чемпіон світу. Добрий десяток років він не знав собі рівних на найважчим дистанції — марафонській гонці на 50 км. На Олімпіадах Ернберг завоював ще 3 срібні та 2 бронзові нагороди.

1931 —  Марія Іванівна Гусакова, лижниця, олімпійська чемпіонка 1960 року в гонці на 10 км, заслужений майстер спорту. В її активі ще по срібній та бронзовій олімпійської медалі, нагороди всіх достоїнств з чемпіонатів світу.

1943 — Леонід Михайлович ОСІПОВ, спортсмен-ватерполісти, заслужений майстер спорту. У 1964 в Токіо він став бронзовим призером, в 1968 в Мехіко — срібним, нарешті, ще через чотири роки в Мюнхені став олімпійським чемпіоном.

1944 — Беньямінас Зелькявічус ( Каунас), литовський футболіст і тренер, заслужений тренер СРСР. Двічі визнавався кращим футболістом року Литви, але у вищій лізі чемпіонату СРСР відіграв тільки один сезон (1968) у складі донецького «Шахтаря». Зате як тренер домігся вищих успіхів литовського футболу, коли керований ним опір вільнюського «Жальгіріс» завоював бронзові медалі чемпіонату СРСР 1987 року і тоді ж в кольорах збірної СРСР переміг на Універсіаді-1987. Два його вихованця — Армінас Нарбековас і Арвідас Яноніса — в складі радянської збірної стали олімпійськими чемпіонами 1988 року.

1947 — Чарльз ХІККОКС (Charles HICKCOX), американський плавець, триразовий олімпійський чемпіон 1968 роки (200 і 400 м комплексним плаванням і комбінована естафета 4×100 м).

1949 — Казімєж Липень (Kazimierz LIPIEN), польський борець класичного стилю, олімпійський чемпіон 1976 року в легкій вазі, бронзовий призер Олімпіади-72. Двічі ставав чемпіоном світу (плюс чотири срібла) і тричі — чемпіоном Європи.

1949 — Юзеф Липень (Jozef LIPIEN), польський борець класичного стилю, брат Казімєжа. Його успіхи поступаються досягненням брата, хоча вперше чемпіонами світу вони стали одночасно — в 1973, але Юзеф в напівлегкій вазі. Двічі він ставав другим, а найвищого досягнення домігся на Московській олімпіаді, посівши друге місце, тоді як брат виступив невдало.

1951 — Марко Антоніо Фелічіано —  бразильський футболіст, захисник, чемпіон світу 1970 року.

1952 — Рікардо Лавольпе (Ricardo LAVOLPE) (1952), аргентинський футболіст, воротар, чемпіон світу 1978 року.

1956  — Наталія  ЛІНІЧУК (1956, Москва), олімпійська чемпіонка XIII зимових Олімпійських ігор в Лейк-Плесіді 1980 року в танцях на льоду (в парі з чоловіком Геннадієм Карпоносову), заслужений майстер спорту. Чемпіонка Європи (1979, 1980). Срібний (1978) і бронзовий (1974-1977, 1981) призер чемпіонатів Европи.Чемпіонка світу (1978, 1979). Срібний (1980) і бронзовий (1974, 1977) призер чемпіонатів світу. Тренер — заслужений тренер СРСР Е.А. ЧАЙКОВСЬКАЯ. Заслужений тренер Росії (1998). Заслужений діяч мистецтв РФ (1994). Підготувала танцювальну пару О. ГРИЩУК — Е. ПЛАТОВ — чемпіонів світу (1994-1997) і Олімпійських ігор (1994, 1998); танцювальну пару А. КРИЛОВА — О. ОВСЯННИКОВ — срібних призерів Олімпійських ігор (1998) і чемпіонів світу (1998, 1999) і ін. Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1999).

1958 —  Футболісти англійського футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» повертаються в Англію з Белграда, де зіграли внічию з «Црвеною Зіркою» 3: 3 і забезпечили собі вихід в півфінал Кубка європейських чемпіонів. У мюнхенському аеропорту літак Airspeed Ambassador A5-57 «Елізабетан» компанії British European Airways здійснює проміжну посадку. Йде сніг, холодно і туманно. Перший пілот Джеймс Тейн веде літак на зліт і раптом помічає, що літак втрачає управління. Він гальмує і знову виводить літак на старт. Друга спроба також не вдається. Пілот вирішує випробувати щастя ще раз. Вичавивши максимальну швидкість, Тейн намагається  підняти літак у повітря, але колеса не відриваються від землі. Та не спрацьовують і аварійні гальма, і о 14:17 літак на повному ходу вискакує за злітну смугу, протаранивши на шляху будинок, який знаходився поруч смуги і  розвалюється на дві частини та спалахує. В уламках гинуть 23 людини, серед них 8 футболістів клубу, 8 журналістів, три співробітника клубу. Але якимось дивом гинуть не всі. Вижив тренер англійського клубу Метт Басбі, який 16 днів буде знаходиться на межі життя і смерті. Вижив захисник Білл Фоулкс і 20-річний Боббі Чарльтон,  якого знаходять в 60 метрах від літака.
Розслідування з німецької сторони зробить висновок, що причиною послужило накопичення льоду на крилах. Британська сторона буде заперечувати, що причиною став надмірний опір для коліс шасі на засніженій смузі.

Коли Басбі прийде в себе, він скаже: «І все-таки ми виграємо цей проклятий Кубок! Заради наших загиблих товаришів ми зобов’язані це зробити!» В знак солідарності тренери інших англійських клубів відправлять в Манчестер своїх кращих молодих футболістів: так в команді з’являється шотландець Денніс Лоу і пізніше ірландець Джордж Бест, які згодом стануть володарями призу  «Золотого м’яча». Душею команди стане її капітан Боббі Чарльтон. У 1965 манкуніанці знову стануть чемпіонами Англії, а в 1968 вони виконають свою обіцянку. По дорозі до фіналу вони виграють у мадридського «Реала». Причому після перемоги в домашньому матчі вони в матчі-відповіді поступляться після першого тайму з рахунком 1: 3. Але в другому таймі «Манчестер» зрівняє рахунок, а останній і вирішальний гол заб’є захисник Білл Фоулкс, який буде плакати після гри.

У фіналі англійців чекатиме португальська «Бенфіка» з блискучим Ейсебіо. Після основного часу буде нічия 1: 1 — на гол Чарльтона відповість Граса. У додатковий час знову Боббі Чарльтон, Кідд і Джордж Бест доведуть рахунок до розгромного 4: 1.

Після фінального свистка троє  гравців, які вижили в Мюнхені візьмуться за руки в центрі поля, і весь стадіон (гра проходить в Лондоні) підхопить їх приклад. Боббі Чарльтон потім напише: «Мені стало моторошно легко. Клятва виконана, я виконав обіцянку перед моїми загиблими товаришами. Ця перемога була найважливішою в моєму житті».

1959 — Джон Патрік Макенрой  (John Patrick MCENROE), американський тенісист. Зухвала поведінка і вибуховий темперамент Макенроя на корті диктували гру тенісистів на початку 80-х. Тричі перемагав в Вімблдонському турнірі 1981 і 1983-84. Крім того, Макенрой три рази поспіль завойовував звання чемпіона відкритих турнірів з тенісу США 1979-81 і знову в 1984. Прекрасно виступав в парних іграх, завоював 10 титулів «Великого шолома», 7 з них в парі з Пітером Флеммінга.

1969 —  Євген Пашутін, російський баскетболіст, срібний призер чемпіонату світу 1994 року, захисник «УНІКС».

1975 — Олександр Малєтін, боксер, чемпіон світу 1997 року, бронзовий призер Олімпійських ігор в Сіднеї (2000).