Вітаю Вас друзі у нашій рубриці «Цей день в історії спорту».
7 жовтня народилося багато відомих спортсменів та відбулися такі події:
1885 – Нільс Бор – Nils Bohr – Датський воротар та всесвітньо відомий учений – фізик.
Побачивши прізвище Нільса Бора, напевно більшості людей воно видасться знайомим. Так це ж той самий знаменитий учений – фізик ! Якщо покопатися в пам’яті, то можна навіть згадати постулати Бора, які кожен вивчав колись в школі. Він створив першу модель атома Гідрогену, який хоч і не був повністю вірним, зате відіграв найважливішу роль в розвитку квантової механіки, яка стала поворотною в розвитку сучасної фізики.
Згадавши це, ви напевно задумаєтеся: а яке власне відношення це має до футболу? Відповідь вийде, що вельми навіть безпосереднє.
Народився Нільс Бор в Копенгагені в 1885 році. Його батько – Христіян Бор – відомий вчений-фізіолог. З молодих років Нільс, як і його брат Харальд, показали неабиякі здібності до навчання, зокрема до математики і фізики. Але було у них і інше захоплення.
В кінці ХІХ століття в Данії популярність став набирати футбол. Так як країна перебувала дуже близько до Великобританії, то вона однією з перших перейняла цю нову забаву. А Копенгаген, велике портове місто, досяг успіху в цьому подвійно. Перший чемпіонат Копенгагена (фактично чемпіонат Данії, так як в інших містах країни сильних команд не спостерігалося) став проводитися в 1889 році і є першим такого роду змаганням в континентальній Європі. Брати Бор на початку ХХ століття виступали в складі клубу «Академік Болдклуб», який був одним з постійних учасників першості. Команда кілька разів ставала, чемпіоном, але все це відбувалося трохи раніше появи в команді братів. Нільс Бор був голкіпером, а Харальд – півзахисником.
Про футбольній кар’єрі Нільса відомо не дуже багато. Воротарем він був, мабуть, не надто видатним. А скоріше навпаки – дуже повільним. Про що свідчить і жартівливий вислів Харальда: «Нільс, звичайно, грав прекрасно, але частенько запізнювався вийти з воріт». За «Академік» він стояв нерегулярно, будучи швидше резервним воротарем, і тому висловлювання про виступ Нільса в збірній Данії (або Копенгагена, в той час це була одна і ті ж команда) швидше брехня. В офіційних матчах він точно не грав і в заявку збірної на Олімпійські ігри не потрапляв, про що теж іноді може бути написано в різних статтях.
А ось одна з кумедних легенд про Нільса Бору. Мовляв, під час матчів воротар АБ не так стежив за перипетіями матчу, скільки думав про фізику, а думки свої записував … на штанзі воріт ! Так що квантова теорія цілком могла зародитися на футбольному полі ! Звичайно ж, в науці у Нільса Бора набагато більші успіхи.
А ось про футбольну кар’єру брата Харальда Бора можна сказати набагато більше і конкретніше, адже його сміливо можна вважати одним з кращих півзахисників Європи свого часу! У 1908 році він завоював «срібло» на Олімпійських іграх у Лондоні, а в 1910 році він взяв участь в першій перемозі Данії над Англією (нехай і Аматороскої, яка в той час була не набагато слабкіше першої збірної). Після закінчення у 1910 році університету і захисту докторської дисертації Харальд вирішив зосередитися на науковій діяльності, де також досяг успіху.
Про наукову діяльність Нільса Бора особливо поширюватися не стану. Про це інформації повно. Як вже було сказано, він є творцем першої квантової теорії атома, що привела до розвитку квантової механіки. Також, вніс значний вклад в розвиток теорії атомного ядра і ядерних реакцій, процесів взаємодії елементарних частинок з середовищем. У 1922 році отримав Нобелівську премію. Є одним з найбільш видатних фізиків ХХ століття. Син Нільса Бора – Оге – також отримав Нобелівську премію з фізики в 1975 році.
Ось такі видатні уми бувають причетні до улюбленої гри мільйонів.
1921 – Раймон Гуталс – бельгійський футболіст, тренер, переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1993), володар Кубка володарів Кубків (1978) і Суперкубка УЄФА (1976, 1978).
1928 – Пааво Нурмі (Paavo NURMI) встановлює світовий рекорд в бігу на 10 миль (50: 15.0).
1952 – Людмила Турищева – українська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка (1968-1976 – командна першість, 1972 – особиста першість), дворазова абсолютна чемпіонка світу (1970, 1974) і Європи (1971, 1973) в особистій першості.
1957 – Джейн Торвілл – англійська фігуристка, чемпіонка Олімпіади-1984 у танцях на льоду, бронзовий призер Олімпіади-1994, чотириразова чемпіонка світу та Європи серед любителів, п’ятиразова – серед професіоналів.
1972 – Джорджо ді Чента – італійський лижник, дворазовий чемпіон Олімпіади-2006 (на 50 км і в естафеті 4×10 км), віце-чемпіон Олімпіади-2002 (естафета), віце-чемпіон світу (2005 – дуатлон), дворазовий чемпіон світу з лижоролерів.
1973 – Діда – бразильський футболіст, воротар, чемпіон (2002) та віце-чемпіон світу (1998), переможець (1999) та фіналіст Кубка Америки (1995), володар Кубка Конфедерацій (1997, 2005), бронзовий призер Олімпіади-1996, дворазовий переможець Ліги чемпіонів і Суперкубка УЄФА (2003, 2007), переможець клубного чемпіонату світу (2000, 2007), переможець Кубка Лібертадорес (1997).
1973 – Самі Хююпяя – фінський футболіст, переможець Ліги чемпіонів (2005), володар Кубка УЄФА (2001) і Суперкубка УЄФА (2001, 2005).
1974 – Маркіньйо – бразильський футзаліст, чемпіон світу (2008), п’ятиразовий володар Міжконтинентального кубка (1999, 2005-2008), триразовий володар Кубка УЄФА (2004, 2006, 2009), володар Кубка кубків (2008).
1976 – Жілберту Сілва – бразильський футболіст, чемпіон світу (2002), переможець Кубка Америки (2007), володар Кубка Конфедерацій (2005, 2009), фіналіст Ліги чемпіонів (2006).
1976 – Сантьяго Соларі – аргентинський футболіст, переможець Ліги чемпіонів і Міжконтинентального кубка (2002), володар Суперкубка УЄФА (2003), переможець Кубка Лібертадорес (1996).
1978 – Томас ван ден Шпігель – бельгійський баскетболіст, чемпіон Євроліги (2006, 2008).
1979 – Симона Аманар – румунська гімнастка, триразова олімпійська чемпіонка (1996 – опорний стрибок, 2000 – абсолютна першість і команди), віце-чемпіонка Олімпіади-1996 (вільні вправи), багаторазова чемпіонка світу та Європи.
1983 – Максим Траньков – російський фігуріст, чемпіон світу (2013) у парному катанні, дворазовий чемпіон Європи (2012, 2013), віце-чемпіон Європи (2008).
1985 – Яна Хохлова – російська фігуристка, чемпіонка Європи (2009) у парному катанні, бронзовий призер ЧС-2008.
1988 – Дієго Коста – бразильський футболіст, переможець Ліги Європи (2013) і володар Суперкубка УЄФА ( 2012).
