Український гірськолижник прокоментував Sport.ua свій виступ на Олімпійських іграх
— У другій спробі твій результат був краще, ніж в першій.
— Так, в першій спробі я поступився 12 секунд, в другій 7, що вже добре. Чогось не вистачає. Психологія. Вона тисне на мене. Хотілося доїхати, є якась відповідальність. Читаю коментарі, де запитують, коли я вже доїду до фінішу. Воно збиває. Наступного разу видалю сторінки в соціальних мережах, щоб всього цього не бачити. Зараз я задоволений, але це не мій максимум явно.
— Виступаючи на Олімпійських іграх зростає увага до твоєї персони …
— Так, я дуже радий. Є вболівальники, є інтерес до цього виду спорту. Дуже багато людей додалося останнім часом. Ми робимо класну справу. Думаю, що на наступних ОІ у нас будуть кращі результати.
Попереду у мене слалом, а там лотерея, можна показати хороший результат. Я люблю всі види програми: і гіганти, і слаломи, і спуски. Цього року акцент зробили на швидкісних видах.
Можливо, не виправдав чиїсь надії. Шкода, що в спуску у мене не вийшло. Але навіть закордонні тренери називали мене «lucky boy». Я переглядав відео, ніби непогано їхав.
Для мене велика честь представляти нашу країну. Ну, не вийшло — значить, не вийшло.
— Ти любиш ризикувати?
— Звичайно. Для мене принцип «головне участь» не працює. Потрібно ризикувати і намагатися вигравати. Такі мої погляди. Іноді не доїжджаю, але стабільність приходить з часом.
Чим спокійніше я підходжу до траси — тим краще результат. Якщо починаю хвилюватися, то йдуть помилки. Потрібно багато і старанно працювати.
Перед Олімпійськими іграми я поїхав на збори в Чилі. Ми тренувалися там з австрійцями, і я показував хороші результати. Комфортно себе почував. Потім була Канада, і багато змагань в Кубку світу. Якщо б працювати так, як в цьому сезоні — результати будуть.
— Хтось підтримує тебе ?
— Ні, вся підготовка за державні гроші. Навіть виділили кошти на збір в Чилі. Гарне фінансування в цьому році було.
У Закарпатській області хороший олімпійський центр підготовки для зимових видів. Наша область підтримує спортсменів, ніде такого немає.
Олександр Гливинський з Пхьончхана