18 листопада — Цей день в історії спорту

Вітаю вас друзі у нашій традиційній рубриці «Цей день в історії спорту»

Сьогодні, 18 листопада, виповнюється 9 років телеканалам «Футбол 1» / «Футбол 2» — єдиним в Україні каналам, ефір яких присвячений виключно футбольній тематиці.
18 листопада 2008 о 18:00 розпочав мовлення телеканал «Футбол» — перший в Україні футбольний канал для широкої аудиторії вболівальників. 1 березня 2011-го, в українському ефірі з’явився телеканал «Футбол +», а вже 30 листопада 2013 року назви каналів «Футбол» і «Футбол +» були змінені на «Футбол 1» і «Футбол 2».

З того часу графічне оформлення ефіру телеканалів стало єдиним, рівнозначним стало і програмування: матчі всіх чемпіонатів і присвячені їм програми з тих пір розділені в паритетному співвідношенні.

Починаючи з першого року мовлення канали утримують позитивну тенденцію в залученні нової аудиторії і стають все більш цікавими для телеглядачів. За цей період середній час перегляду зросла більш ніж в 3,25 рази *, а частка телеперегляду збільшилася в 2,67 рази **.

1920 —  Костянтин Бєсков (1920-2006) — видатний радянський футболіст і футбольний тренер. Виступав за «Динамо» (Москва), тренував московські «Динамо», «Спартак» і збірну СРСР.
Давид Кіпіані (1951-2001) — легендарний грузинський футболіст і тренер. Більшу частину своєї кар’єри гравця Давид провів, захищаючи кольори тбіліського «Динамо», у складі якого, як гравець, завоював, мабуть, найголовніший трофей в історії грузинського футболу — Кубок володарів Кубків 1980/1981.

1930 —  Соня Едстрем  шведська лижниця, олімпійська чемпіонка 1960 року в естафеті 3×5 км.

1934  — Зекінья  ( 18.11 — 25.7.2009), бразильський футболіст, півзахисник, чемпіон світу 1962 року.

1938 —  Карл Шранц — (1938), австрійський гірськолижник, дворазовий володар Кубка світу, переможець і призер найбільших змагань і одночасно один з великих невдах, які не досягли головної перемоги — на Олімпійських іграх.

1947 —  Рубен Омар Ларосса — аргентинський футболіст, чемпіон світу 1978 року.

1950 — Валерій Філатов —  футболіст ( «Торпедо» М), тренер ( «Торпедо», «Локомотив»), з 1992 року президент футбольного клубу «Локомотив».

Разом з тренером Юрієм Сьоміним вони змусили поважати свій клуб не тільки в Росії, але і на міжнародній арені. Все змінилося, коли Сьомін став на чолі збірної Росії. Головній команді країни допомогти не вдалося, а дороги назад не виявилося. «Локомотив» ж покотився вниз. C того часу командою керує вже п’ятий тренер, а в якості президента виявився непотрібним спочатку Філатов, а слідом і змінив його Сьомін.

1951 — Давид Кіпіані  (1951 — 17.9.2001), футболіст, гравець тбіліського «Динамо» і збірної СРСР, якого я вважаю найкращим гравцем Союзу кінця 70-х — початку 80-х рр. Чемпіон СРСР 1978 року, володар Кубка Кубків 1981 року кращий футболіст СРСР 1977 року.

Кіпіані, вирізнявся в іграх за клуб в матчах союзної першості та європейських кубках (згадайте його гол в ворота міланського «Інтера»), ні затребуваний тренерами збірної, які будували її гру не під гравців, а придумані ними схеми. У 1976 році його включили до складу олімпійської збірної, але в Монреалі єдиним гравцем, так і не з’явилися на полі, був саме він. Самий провальний період в історії збірної СРСР припав якраз на 70-і роки, але футболіста, який умів робити на полі все, до складу не брали. Якщо намагатися порівнювати Кіпіані з футбольними зірками, то єдиний, хто приходить на розум, це голландець Іоханн Кройф. Здавалося, що в 1981 році в його долі настав перелом: дует Кіпіані — Буряк надав грі збірної Бескова так бракувало їй перш розум, красу і витонченість. Але важка травма, отримана напередодні чемпіонату світу 1982 року, поставила хрест на спортивній кар’єрі Кіпіані. Через травми не виявилося в збірній і Буряка, і очолювана відразу трьома головними тренерами збірна СРСР так і не показала в Іспанії тієї гри, якої всі захоплювалися роком раніше.

1958  — Серхіо Омар Альмірон — аргентинський футболіст, нападник, чемпіон світу 1986 року. На мексиканські поля жодного разу не вийшов, хоча і був заявлений під першим номером. Традиційно це номер отримують воротарі, але аргентинці в той раз зоригінальничали, вручивши їх гравцям відповідно до алфавіту. Правда, і у них все ж не піднялася рука позбавити Дієго Марадона 10-го номера.

1 958 —  Роберт Ділла-Бунд — швейцарський велосипедист, чемпіон московської Олімпіади в індивідуальній гонці переслідування.

1961- Сергій  Горлукович —  футболіст, олімпійський чемпіон 1988 року, заслужений майстер спорту. Вихованець білоруського футболу в збірну потрапив з московського «Локомотива», в 90-тих роках грав у ФРН, після повернення в Росію у владикавказької і московський «Спартак». Учасник двох чемпіонатів світу (1990, 1994) і чемпіонату Європи 1996 року.

1962  — Московський «Спартак» у восьмий раз став чемпіоном СРСР з футболу, випередивши динамівців столиці і Тбілісі на 3 та 4 очки відповідно. Кращими бомбардирами першості стали Едуард Маркара ( «Нафтовик» Баку) і спартаківець Юрій Севідов, які забили по 16 голів. Кращим воротарем чемпіонату був визнаний тбілісець  Сергій Котрікадзе, якому дістався приз журналу «Огонек».

1964 —  Вперше чемпіоном СРСР з футболу стало тбіліське «Динамо».

1963 —  Петер  Шмейхель, датський футболіст, чемпіон Європи 1992 року, один з кращих воротарів світу. Провів дев’ять сезонів у складі «Манчестер Юнайтед», з яким в 1999 році виграв Лігу чемпіонів.

1972  — Сергій Скаченко  — колишній нападник збірної України, у складі якої провів 17 матчів і забив в них 3 голи. За свою кар’єру встиг пограти за велику кількість клубів з різних країн, серед який числяться київське «Динамо», львівські «Карпати», московське «Торпедо», а також французький «Мец».

1973  — Дарко Ковачевич  — сербський нападник. Більшу частину своєї кар’єри Ковачевич провів в стані іспанського «Реала Сосьєдад», де з турецьким форвардом Ніхатом становив одну з найсильніших пар нападників в іспанському чемпіонаті. Завершив кар’єру в 2009 році.

1 974  — Петтер Сольберг  —  Petter SOLBERG, норвезький автогонщик-ралліст, чемпіон світу 2003 року.

1978  —  Альдо МОНТАНО —   італійський фехтувальник, олімпійський чемпіон 2004 року в змаганнях шаблістів.

1980  — Іван Юрійович ЧЕРЕЗОВ — (1980, Іжевськ), біатлоніст, призер Олімпійських ігор (срібло і бронза естафет Олімпіад-2006 і 2010), триразовий чемпіон світу в естафетах.

1981  —  Тейт СМІТ  —  (1981),  австралійський байдарочники, олімпійський чемпіон 2012 року на байдарці-четвірці на дистанції 1000 м.

1983  — Майкл Доусон  — англійський захисник англійського клубу «Халл Сіті». Два старших брата Майкла, також професійні футболісти. З 2010 року Доусон почав викликатися до національної збірної Англії. Однак Майкл за збірну належним чином ще не грав, виступаючи лише в товариських матчах. На чемпіонаті світу 2010 Доусон замінив в національній команді травмованого Ріо Фердинанда. Кращі роки кар’єри провів у «Тоттенхемі», який покинув влітку 2014 року.

1985 —  Аллісон ФЕЛІКС —  американська легкоатлетка, чотириразова олімпійська чемпіонка. Двічі (2008,2012) перемагала в естафеті 4×400 м, виграла в Лондоні-2012 також біг на 200 м і естафету 4×100 м. Крім того, двічі була срібним медалістом Олімпіад в бігу на 200 м, тричі ставала на цій дистанції чемпіонкою світу, ще частіше перемагала в естафетах.

1987 —  Джеймс ТОМПСОН —  південноафриканський весляр, олімпійський чемпіон з академічного веслування 2012 року в класі четвірок легкої ваги.

1988  —  Лариса ІЛЬЧЕНКО — (1988), плавчиня олімпійська чемпіонка 2008 року на марафонській дистанції 10 км. До Пекіну прийшла з вісьмома титулами чемпіонки світу в плаванні на відкритій воді.

1991 —  ОМ Юн Чхоль  — північнокорейський штангіст, олімпійський чемпіон 2012 року в категорії до 56 кг, чемпіон світу 2014 року.

2004 —  Помер Олександр Павлович Рагулін  (5.5.1941 — 2004),  хокеїст, захисник ЦСКА і збірної СРСР, триразовий олімпійський чемпіон, десятиразовий чемпіон світу, заслужений майстер спорту. Був визнаний кращим захисником чемпіонату світу 1966 року.